В’ячеслав Чінілін (інтернет-маркетолог, pr-менеджер)


В’ячеслав Чінілін – маркетолог та pr-менеджер. Основним обов’язком хлопця є просування проекту «Гуманітарна допомога» для сімей постраждалих від війни.

24 лютого В’ячеслав прокинувся, зайшов в Інстаграм і побачив, що почалось… Новини з різних міст про бомбардування викликали нерозуміння та здивування. Це був, такий собі, стан афекту який швидко минув. Хлопець каже, що все й так йшло до війни, тому він був готовий до цього. Одразу взяв себе в руки, розумів, що головне це спокій та холодний розум, а паніка лише шкодить. Того ж вечора В’ячеслав дізнався, що неподалік міста в якому він проживав почались бої.

Через 2-3 дні в місто зайшла колона російської техніки. Хлопець спостерігав за їхнім переміщенням з балкону квартири, а потім не витримав і вийшов на вулицю. Разом з друзями пішов шукати мітки та знімати дорожні знаки назустріч новій колоні. Хлопці підійшли до неї менш ніж за 30 метрів, і коли побачили перед собою наставлений кулемет відчули, що таке справжній страх. Єдине, що могли зробити молодики це викрикувати «Слава Україні!», а В'ячеслав це все знімав на відео в Тік-Ток, яке набрало 170 тис. переглядів.

Місто було оточене, проте мотивація та віра в перемогу не покидала хлопця. В магазинах щодня продуктів меншало, ліків в аптеках не було. Залишились одні цукерки, які і так розібрали через тиждень. Крупу можна було купити на базарі, але з вибору був лише горох та пшенична каша. Зняти готівку з банкоматів не було можливості. Рятували містян фермери, які безкоштовно привозили молоко з найближчих сіл. Відчуття було наче ти в далеких 50-х.

В усвідомлені В’ячеслава настав переломний момент, коли від нестачі ліків помер батько знайомої. Тоді хлопець почав задумуватись як вибратись з міста щоб дістати необхідні першочергові засоби для життя. Єдиним варіантом була річка, якою можна було добратись до міста Дніпро. На щастя, В’ячеславу не знадобилось шукати способи сплаву, бо в місто увійшли українські війська. Хлопець каже, коли побачив міць нашої армії зрозумів, що ніякі кулемети рашистів йому тепер не страшні.

Від початку повномасштабної війни хлопець шукав можливості як допомогти Україні в цей непростий час. Спочатку проводив прямі ефіри з росіянами, де виводив їх на чисту воду і розповідав про звірства «недоармії». Над цим спостерігали не лише українці, а й увесь світ. Навіть жителі Африки писали коментарі під відео хлопця. В’ячеслав вважає, це була його місія – робити все, щоб якомога більше людей знало про війну в Україні.

Згодом хлопець вирішив організувати блогерів для збору грошей на потреби людей, які постраждали від російської агресії. Після довгих роздумів, В’ячеслав зв’язався з керівниками БФ «Люди світу» і долучився до нашої команди. Вирішив, що буде займатись проектом «Гуманітарна допомога». Адже вважає, що люди, які залишились без домівки, втратили роботу чи вимушено переїхали в інший регіон потребують не менше уваги ніж благодійні пожертви на ЗСУ.


3 перегляди0 коментарів